Актиномікоз, хоч і має закінчення "мікоз" - від латинського "гриб", - однак вчені вважають що це не грибкова хвороба. Проте, розвивається вона і заразитися нею можна саме як грибком. Найбільший ризик захворіти нею у людей, як працюють з СІНОМ!!! Власне, як і у тварин, які це сіно постійно їдять - корови, коні, гризуни. Збудник цієї хвороби живе на сушеній траві. Тому, якщо ви маєте звичку класти до рота соломинку або лежати на сіновалі - дуже прошу вас відмовитися від цієї звички! Ця хвороба смертельна. Більше того - тортури, яких зазнаєте ви, чи ваші тваринки, від цієї хвороби - ні з чим не порівняти.
Актиномікозні збудники оселяються у губчастих кістках - тобто кістках з пористою структурою. Перш за все це кістки щелеп та лопаток. Саме в такій кістці актиномікозним міцеліям (ниткам-корінням) надзвичайно комфортно розповсюджуватися по всюди. Варто лише мати незначну ранку (наприклад від льодяника) в роті - і після неправильного контакту з хворим (твариною чи людиною) актиномікозна спора може оселитися і у вашій щелепі.
Як лікувати? А ніяк. Всі ін'єкції зводяться все одно до операції - тобто видалення шматка кістки у хворого. І нікому не відомо, чи стихне ця хвороба після видалення частини щелепи - адже підступні непомітні міцелії, могли розповсюдитися вже й далі за видалену ділянку.
Ми з чоловіком були в зоні ризику захворювання, адже коли цією хворобою страждала Вафелька, нам говорили, що скоріше за все в неї діабет. І ми з Миколою не робили належних заходів гігієни після контактів з кроликом. Однак, Бог є! І він допоміг і нам, і Вафельці. Ми - не заразилися, Вафля - вижила (хоча лікарі говорили, що шансів у неї вкрай мало).
Прояви актиномікозу у кролика (на прикладі нашого кролика Вафлі):
- Різка втрата ваги;
- Постійна спрага;
- Втрата апетиту;
- Слиновиділення з неприємним кислим запахом (різким і відвертим - вся квартира була ним наповнена);
- Процес постійного жування, хоча в роті нічого немає;
- Збільшення очного яблука з боку зараженої частини щелепи;
- "кислі" очі;
- Апатія, втрата реакції.
Вафлюнці зробили операцію - вичистили мішок абсцесного гнию зі щелепи. Через день, протягом 2-х тижднів, ми їздили до нашого лікаря, яка довичищувала білі хлоп'я гнию з рани і вкладала в ранку тампон з йодісом. Щодня ми кололи Вафельці ін'єкції з ліками. Спеціально не буду писати якими, щоб ви - не дай Боже, - не зайнялися самолікуванням. Бо сучасний світ диктує саме такі міри - часу ні в кого немає. Ми з чоловіком це знаємо не по чутках.
Вафля нічого не їла. ми терли на мілкій терці моркву (майже у пюре) і тільки тоді вона вилизувала це пюре з мисочки. З ложечки поїли її настоєм ромашки. Промивали вражене око - теж тим настоєм і мастили очною тетраціикліновою маззю. Відтягали повіки і вичавлювали мазь майже під очні яблука. Щодня я чистила Вафлі клітку. До речі - забудьте про наповнювачі для туалету на цей період. І, звичайно, ніякої підстилки із серії тирси чи, що вже назавжди, сіна!!! До туалету ми стелили паперові серветки (міняти щодня!), а на підлогу стелили махрові рушники та старі простирадла (їх я прала щодня (потрібно мати кілька наборів, щоб випрані встигли добре пратися і висушуватися!)). Клітку я обробляла парою. В жодому разі не використовуйте хімічні засоби! Максимально - оцтовий розчин (2 частини води на 1 частину оцту). Але найкраще - пара (в нас була парова машинка). Протягом майже двох місців ми з чоловіком щовера кололи Вафельці вітаміни групи В (в ніжки). А ще на самому початку їй дуже допомагало, коли я всипала їй до враженого ротика розріблену до порошку таблетку стрептоцида.
До кого звертатися:
В Україні найкращим доктором є головний лікар Київського Зоопарку Андрій Андрійович Марунчин ( контакти я викладати на блозі не буду, однак ящо вам особисто знадобиться допомога цього лікаря - зв'яжіться зі мною за email-ом). Саме він прописав реабілітаційний період після операції, дотримання якого зробило з Вафелькою дива!
Так само щиро радимо київську ветеринарну лікарню Нео Вет (Київ, вулиця Беретті 18, тел. 515-27-83 - цілодобово). Саме в цій лікарні пані Ульяна зробила вирішальну операцію по видаленню абсцсивного гнию.
На завершення... Вафля під час ховроби втратила 2 третини свої ваги. В неї почалося шкірне запалення на грудці (від слиновиділення). Були вражені очі. Нам казали, що нічого не треба робити (були в нашій іторії і такі лікарі) - ніби нехай вже кролик помре, і вам і їй так буде краще. НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙТЕСЯ! По-перше знайте, - що в Україні лічені спеціалісти з гризунів! Адже хто вони такі в медецині ці гризуни? - розходний матеріал! Тому дуже важливо знайти професіонала, який вміє їх лікувати! Після лікування (назначеного саме прфесіоналами) Вафля повернулася до свого звичного характеру, апетиту і ваги! Вона в нас злюка - але ми її любимо. Бо хіба можна любити тварину тільки за те, що вона дає себе погладити? Аж ніяк! Будьте здорові - і ви, і ваші тваринки!
No comments:
Post a Comment