Мій пацюк Міккі

Це мій пацюк Міккі! До нас він потрапив достатньо банально і дивно водночас. Був початок року пацюка. Ми з чоловіком приїхали до його батьків в місто Українка (під Києвом). Над миколиними батьками жив і живе його друг зі школи - Сашко. Ми вирішили піднятися до нього в гості. піднялися, а він каже: "В мене для вас подарунок на Новий рік", - і витягає з піджака малесенького пацючка. ми були в шоці, бо зовсім ніяк не були готові до ТАКОГО подарунку. Довго відмовлялися. Микола, навіть, трохи полаявся з Сашком. Мовляв, такі подарунки робити неправильно. Але Сашко розказав страшну історію. він день тому був в Києві у знайомого - відзначав Новий рік. Там він побачив Міккі у трилітровій банці - зовсім голодного і бідолашного. Сашко пожалів пацючка і забрав його у горе господаря (господарю теж хтось подарунок на свято зробив). Потім пояснив, що тримати в себе він його не може, а знаючи, що ми з Миколою любителі тварин, вирішив, що Міккі в нашій хаті саме місце! Ми довго радилися. Миколина мама Ніна Миколаївна сказала, що вона його забере. Нам стало легше. ми забрали в Сашка Міккі. Спершу він жив у Ніни Миколаївни, потім переїхав до нас. Потім знову переїхав до Ніни Миколаївни. Вся наша родина його дуже сильно любить. І він нас також. він дуже розумна тваринка. За хромосомами пацюк один з найближчих родичів людини! Він живий і зараз. Старенький, кволенький, але щасливий та ситий.